Статут територіальної громади міста

Рішення міської ради від 20.05.2020 № 63/57 «Про затвердження Статуту територіальної громади м. Дніпра»

 

Проєкт Статуту територіальної громади міста Дніпра (оновлено 04.05.2020)

Проєкт Статуту територіальної громади міста Дніпра (оновлено 24.02.2020)

Проєкт статуту територіальної громади міста Дніпра (оновлено 04.11.2019)

 

Протокол громадських слухань щодо обговорення проєкту Статуту територіальної громади міста Дніпра від 07.11.2019   (Додатки)

Протокол наради щодо обговорення проєкту Статуту територіальної громади міста Дніпра від 20.12.2019  (Додатки)

 

СТАТУТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА ДНІПРА

 

Зареєстровано Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) 03 липня 2020 р.

Затверджено Дніпровською міською радою VII скликання 20 травня 2020 р.

 

ВСТУП

 

Дніпровська міська рада з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей місцевого самоврядування в місті Дніпрі, усвідомлюючи свою відповідальність за долю міста, збереження і примноження його досягнень і традицій, спираючись на славетну історію міста металургії та машинобудування, науки та культури, центру ракетно-космічної індустрії України, враховуючи досвід управління міським господарством у м. Дніпрі, а також передовий досвід міського розвитку, прагнучи досягти найвищих світових стандартів у життєдіяльності міста та забезпеченні жителів міста комунальними послугами, дбаючи про забезпечення промислового, екологічного, наукового, культурного розвитку міста, підви-щення рівня життя та створення умов для задоволення потреб жителів міста у соціально-культурних та економічних потребах, усвідомлюючи, що місцеве самоврядування є найбільш ефективною формою управління територіальною громадою, що забезпечує підвищення добробуту її членів, вільний розвиток особистості, зростання економічної, політичної, наукової і моральної ролі міста в суверенній Україні, керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також іншими законами України, цілями сталого розвитку, після всебічного публічного обговорення приймає Статут територіальної громади міста Дніпра.

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Правова основа Статуту територіальної громади міста Дніпра

1. Статут територіальної громади міста Дніпра (далі – Статут) є основним актом територіальної громади, прийнятим відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР, інших законів України.

2. Статут діє на території м. Дніпра.

3. У випадку змін у законодавстві України статті Статуту приводяться у відповідність до них.

4. Предметом відання Статуту є основні аспекти здійснення місцевого самоврядування в м. Дніпрі.

Стаття 2. Місто Дніпро

1. Місто Дніпро (до 1926 року – Катеринослав, з 1797 по 1802 рік – Новоросійськ, з 1926 по 2016 рік – Дніпропетровськ, з 19.05.2016 – Дніпро) існує з 1776 року, коли почалося будівництво губернського міста Катеринослава.

У 1932 році, після утворення Дніпропетровської області, м. Дніпро отримало статус обласного центру.

2. Місто Дніпро має вигідне географічне розташування в центрі України в межах 48о28’ північної широти та 35о02’ східної довготи на закруті р. Дніпро, де в неї впадає р. Самара.

3. Місто Дніпро є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Дніпропетровської області та її адміністративним центром.

Стаття 3. Офіційні символи

1. До символіки територіальної громади м. Дніпра належать Герб територіальної громади м. Дніпра, Прапор територіальної громади м. Дніпра, Колар міського голови, пам’ятки культурної спадщини, розташовані на території м. Дніпра.

2. Еталонне зображення Герба міста та його опис затверджуються міською радою.

3. Ескіз Прапора міста та його опис затверджуються міською радою.

4. Порядок офіційного використання символіки територіальної громади м. Дніпра визначається окремим положенням, яке затверджується міською радою.

5. Міська рада та її виконавчі органи мають свої бланки, круглу печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Стаття 4. Святкові дні та пам’ятні дати

1. Святкування Дня міста, видатних подій, державних та релігійних свят є основою подальшого розвитку, злагоди, порозуміння та взаємопідтримки у суспільстві.

2. День міста відзначається щороку у другу суботу вересня як загальноміське свято, яке супроводжується урочистими та іншими масовими заходами. День міста проводиться з метою виховання поваги до історії та духовності українського народу, любові до рідного міста, розвитку почуття патріотизму, надбання демократичних цінностей, відродження загально-національних та місцевих традицій.

3. З метою збереження місцевих історичних традицій щорічно відзначається День визволення міста від фашистських загарбників – 25 жовтня.

Стаття 5. Звання і відзнаки

1. Жителям міста, іншим громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, незалежно від місця їх постійного проживання, які мають видатні особисті заслуги в економіці, культурі, науці, соціальних відносинах тощо, що сприяли системним позитивним зрушенням у життєдіяльності міста, зростанню його престижу на загальнодержавному та світовому рівнях, за рішенням міської ради може бути присвоєно звання «Почесний громадянин міста Дніпра». Підстави та порядок присвоєння, права, пільги і обов’язки осіб, відзначених званням «Почесний громадянин міста Дніпра», визначаються Положенням, затвердженим рішенням міської ради.

2. Члени територіальної громади за особисті заслуги, значний внесок у розбудову та становлення м. Дніпра, зміцнення його авторитету, розвиток економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність можуть бути нагороджені пам’ятною медаллю «За заслуги перед містом». Положення про пам’ятну медаль «За заслуги перед містом» затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради.

3. Відзнакою Дніпровського міського голови – пам’ятною медаллю «Захиснику Вітчизни» нагороджуються члени територіальної громади за мужність, патріотизм, зразкове виконання службових обов’язків, громадську активність та самовідданість, проявлені в боротьбі за єдність та незалежність України. Обмеження щодо соціального і національного статусу не встановлюються. Положення про відзнаку Дніпровського міського голови – пам’ятну медаль «Захиснику Вітчизни» затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради.

4. Відзнакою міського голови – нагрудним знаком «За благоустрій рідного міста» нагороджуються громадяни за значний внесок у розбудову міста Дніпра та його благоустрій, конкретні вагомі заслуги у цій сфері. Положення про відзнаку міського голови – нагрудний знак «За благоустрій рідного міста» затверджується розпорядженням міського голови.

5. Почесна грамота Дніпровської міської ради є відзнакою за багаторічну сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, вагомий внесок в економічну, науково-технічну, соціально-культурну, військову, громадську та інші сфери життєдіяльності міста, розвиток місцевого самоврядування. Почесною грамотою нагороджуються трудові колективи підприємств, організацій та установ, громадські організації міста, особовий склад військових підрозділів і формувань, розташованих у місті, окремі громадяни. Обмеження щодо соціального і національного статусу не встановлюються. Положення про Почесну грамоту Дніпровської міської ради затверджується рішенням міської ради.

6. Подякою міського голови і Вітальним адресом відзначаються особи та трудові колективи за значні досягнення у виробничій, науковій, державній, правоохоронній, військовій, творчій, громадській, благодійній, культурній та інших сферах діяльності, за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у створення матеріальних і духовних цінностей або інші заслуги перед містом. Обмеження щодо соціального і національного статусу не встановлюються. Положення про Подяку міського голови і Вітальний адрес затверджуються розпорядженням міського голови.

7. Міський голова та міська рада можуть засновувати інші відзнаки, перелік яких і порядок нагородження ними, а також статус нагороджених осіб встановлюються окремими положеннями, що затверджуються відповідно розпорядженням міського голови, рішенням виконавчого комітету міської ради чи рішенням міської ради.

8. Міський голова після розгляду відповідних клопотань, погоджених із заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів за напрямком роботи, вносить у встановленому порядку до органів державної влади подання про нагородження державними нагородами України та про присвоєння почесних звань України.

Стаття 6. Територія міста

1. Територію м. Дніпра складають усі земельні та водні ділянки в межах, які затверджені Верховною Радою України. Управління цією територією здійснюється відповідно до Конституції України та законів України.

2. Територія міста є основою життя і діяльності територіальної громади і перебуває у віданні органів місцевого самоврядування при дотриманні прав власників землі та інших належних землекористувачів.

3. Територія міста є невід’ємною складовою частиною території України.

4. Віднесення земель міста до будь-яких категорій здійснюється міською радою відповідно до чинного законодавства.

5. Порядок і правила використання земель міста встановлюються міською радою відповідно до земельного, містобудівного, природоохоронного та іншого чинного законодавства.

Стаття 7. Адміністративно-територіальний устрій м. Дніпра

1. До адміністративно-територіального складу м. Дніпра входять вісім районів (у разі їх створення): Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Новокодацький, Самарський, Соборний, Центральний, Чечелівський, Шевченківський.

2. Зміна меж адміністративно-територіальних одиниць міста здійснюється у встановленому законодавством порядку.

3. До складу території міста можуть входити утворення з особливим статусом: історико-культурні, лісопаркові зони, території, що використовуються для забезпечення міського господарства, та інші. Їх статус і порядок утворення встановлюється міською радою, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

РОЗДІЛ II

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В М. ДНІПРІ

Стаття 8. Система місцевого самоврядування

1. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою м. Дніпра в межах прав, наданих їй Конституцією та законами України як безпосередньо, так і через міську раду та її виконавчі органи.

2. Систему місцевого самоврядування м. Дніпра становлять:

– територіальна громада міста;

– міська рада;

– міський голова;

– виконавчі органи міської ради;

– районні у місті ради (у разі їх створення);

– органи самоорганізації населення.

Стаття 9. Гарантії здійснення місцевого самоврядування в м. Дніпрі, діяльність його органів і посадових осіб

1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування м. Дніпра діють відповідно до повноважень, наданих їм Конституцією України, законами України і Статутом.

2. Органи і посадові особи державної влади на території м. Дніпра не мають права втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законодавством.

3. Рішення органів державної влади, що призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування міста, виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок виконання рішень органів державної влади і попередньо не були забезпечені відповідними ресурсами, компенсуються державою згідно з чинним законодавством.

4. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста з органами державної влади, діяльність яких поширюється на територію міста, базується на засадах поєднання інтересів територіальної громади та держави, співробітництва і взаємодопомоги, забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку міста і реалізації в місті функцій державної влади.

5. Права органів місцевого самоврядування м. Дніпра захищаються судом.

6. Обмеження права територіальної громади на місцеве самоврядування можливе лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану згідно із законами України.

Стаття 10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста

1. Систему актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста становлять:

– рішення міської ради;

– розпорядження міського голови;

– рішення виконавчого комітету міської ради;

– інші акти виконавчих органів міської ради та їх посадових осіб.

2. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому чинним законодавством.

3. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста, прийняті згідно з чинним законодавством, обов’язкові для виконання всіма розташованими на території м. Дніпра підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форм власності, а також посадовими особами, громадянами та об’єднаннями громадян.

4. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста скасовуються згідно з чинним законодавством.

5. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

6. Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста, виданих відповідно до чинного законодавства, тягне відповідальність, передбачену законодавством.

Стаття 11. Обов’язковість рішень, прийнятих територіальною громадою міста на місцевому референдумі

1. Рішення, прийняті територіальною громадою м. Дніпра в межах наданих їй Конституцією та законами України прав щодо вирішення питань місцевого значення на місцевому референдумі, є обов’язковими для виконання всіма органами і посадовими особами місцевого самоврядування, громадянами, об’єднаннями громадян, а також підприємствами, установами і організаціями, які розташовані на території міста.

2. Виконання рішень, прийнятих територіальною громадою м. Дніпра на місцевому референдумі, забезпечується міським головою.

3. Невиконання або неналежне виконання рішень, прийнятих територіальною громадою на місцевому референдумі, є підставою для притягнення до відповідальності в порядку та межах, визначених законами України.

Стаття 12. Тлумачення актів органів місцевого самоврядування

1. Офіційне тлумачення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюють органи і посадові особи, що їх прийняли.

2. Офіційне тлумачення Статуту, рішень, прийнятих територіальною громадою м. Дніпра на місцевому референдумі, здійснюється міською радою за поданням міського голови.

Стаття 13. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальною громадою. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету міста, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальною громадою про свою діяльність.

2. Територіальна громада м. Дніпра в будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються чинним законодавством.

4. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

5. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

7. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів бюджету міста, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

8. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 14. Електронне урядування

З метою підвищення ефективності, відкритості та прозорості діяльності виконавчих органів міської ради міською радою вживається заходів щодо впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій, спрямованих на задоволення потреб громадян.

З метою реалізації державної політики з питань розвитку електронного урядування міською радою вживається заходів щодо забезпечення:

– узгодженої діяльності між всіма органами місцевого самоврядування із залученням інститутів громадянського суспільства та представників ділових кіл;

– удосконалення структури і функцій органів місцевого самоврядування;

– визначення переліку адміністративних послуг, які надаються органами місцевого самоврядування, і переведення їх в електронну форму;

– удосконалення адміністративних процесів в органах місцевого самоврядування шляхом використання інформаційно-телекомунікаційних технологій;

– створення інформаційної інфраструктури електронного урядування;

– підготовки кваліфікованих посадових осіб місцевого самоврядування, які забезпечать упровадження елементів електронного урядування.

РОЗДІЛ III

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА М. ДНІПРА

ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ЇЇ ЧЛЕНІВ НА УЧАСТЬ

У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

Стаття 15. Територіальна громада м. Дніпра

1. Територіальну громаду м. Дніпра (далі – територіальна громада) складають жителі, які проживають на території м. Дніпра (члени територіальної громади).

2. Територіальна громада є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень, які здійснюються нею як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

3. Територіальна громада має права та обов’язки в межах наданих їй повноважень та виділених ресурсів вирішувати самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування усі справи місцевого значення, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

4. Територіальна громада є суб’єктом права комунальної власності.

5. Пріоритети розвитку територіальної громади щорічно визначаються міською радою під час затвердження міського бюджету.

Стаття 16. Форми та гарантії реалізації права членів територіальної громади на участь у здійсненні місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні як безпосередньо, так і через відповідні органи місцевого самоврядування міста.

2. Формами участі членів територіальної громади в місцевому самоврядуванні є:

– місцеві вибори;

– місцевий референдум;

– загальні збори громадян за місцем проживання;

– участь у партиципаторному бюджетуванні;

– місцеві ініціативи;

– громадські слухання;

– звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування міста;

– участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування міста;

– участь у діяльності громадських організацій, професійних і творчих спілок;

– участь у роботі громадської ради при міській раді, громадських радах при районних у місті радах (у разі їх створення) та консультативно-дорадчих органах;

– участь у роботі органів самоорганізації населення;

– інші форми участі громадян у місцевому самоврядуванні міста.

3. Будь-які обмеження права членів територіальної громади на участь у місцевому самоврядуванні міста залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання в місті, за мовними або іншими ознаками забороняються.

Стаття 17. Місцеві вибори

1. Вибори депутатів міської ради проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками кандидатів у депутати у багатомандатних виборчих округах, на які поділяється багатомандатний виборчий округ, що збігається з територією міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією, утвореною відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», об’єднаної міської територіальної громади, від регіональних організацій політичних партій.

2. Вибори депутатів районної у місті ради (у разі її створення) проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія району в місті. У кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

3. Вибори міського голови проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному міському виборчому окрузі, що збігається з територією міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією об’єднаної міської територіальної громади.

4. Депутатом міської ради, районної у місті ради (у разі її створення), міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років.

5. Депутатом міської ради, районної у місті ради (у разі її створення), а також міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

6. Депутати міської та районних у місті рад (у разі їх створення), міський голова, обираються строком на 5 років.

7. Загальний склад (кількість депутатів) міської ради, районної у місті ради (у разі її створення) визначається відповідно до чинного законодавства.

Стаття 18. Місцевий референдум

1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

2. Місцевий референдум – це міський або районний у місті референдуми.

3. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами України до відання місцевого самоврядування.

4. На місцевий референдум не можуть бути внесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

5. Рішення, прийняті на місцевому референдумі, є обов’язковими для виконання на відповідній території.

6. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.

7. За рішенням міського, районного у місті референдуму можуть бути достроково припинені повноваження відповідно міської ради, міського голови, районної у місті ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

8. Порядок фінансування підготовки і проведення місцевих референдумів визначається міською радою.

9. Усі рішення, що стосуються місцевого референдуму, а також проєкти рішень, які вносяться на місцевий референдум, підлягають опублікуванню в місцевих засобах масової інформації.

Стаття 19. Загальні збори громадян за місцем проживання

1. Загальні збори громадян за місцем проживання – це збори членів територіальної громади, які проводяться в межах міста або його окремих частин: будинків, вулиць, кварталів, житлових масивів, мікрорайонів, районів у місті або інших внутрішньоміських територіальних утворень.

2. До компетенції загальних зборів громадян належить:

– розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції України та законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям;

– обговорення проєктів рішень міської та районних у місті рад (у разі їх створення) та їх органів з питань міського життя;

– внесення пропозицій з питань порядку денного сесій міської і районних у місті (у разі їх створення) рад та їх органів;

– заслуховування інформації міського голови, посадових осіб місцевого самоврядування міста, звітів керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, порушення в разі необхідності перед відповідною радою питання про притягнення посадових осіб до відповідальності;

– інформування населення про прийняті радами та їх виконавчими органами рішення, хід їх виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої і виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси територіальної громади;

– утворення органів самоорганізації населення; затвердження їх положень, внесення змін і доповнень до них, вирішення питань про дострокове припинення повноважень (розпуск) органів самоорганізації населення, а також про відставку окремих їх членів;

– надання згоди на включення до складу комунальної власності об’єктів, які створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески, на продаж або безоплатну передачу цих майнових об’єктів іншим суб’єктам власності;

– внесення пропозицій щодо передачі або продажу в комунальну власність підприємств, організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають особливо важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;

– розгляд питань про надання допомоги особам з інвалідністю, ветеранам війни і праці, одиноким громадянам похилого віку, багатодітним сім’ям та іншим категоріям громадян; внесення відповідних пропозицій на розгляд міської ради та її органів;

– внесення пропозицій щодо встановлення міською радою місцевих податків і зборів, оголошення місцевих добровільних позик;

– розгляд питань про найменування, перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів, парків тощо; внесення пропозицій з цих питань;

– обговорення питань, пов’язаних із залученням населення до ліквідації наслідків аварій і стихійного лиха, сприяння органам місцевого самоврядування, державним органам у проведенні робіт щодо ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформації виконавчих органів міської ради про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;

– розгляд питань про висування претендентів на кандидата в Президенти України, кандидатів у народні депутати України і депутати міської ради та районних у місті рад (у разі їх створення), міського голову, представників до складу виборчих комісій по виборах Президента України, народних депутатів України і депутатів міської ради та районних у місті рад (у разі їх створення), і всеукраїнського та місцевих референдумів;

– розгляд питань про відкликання народних депутатів України і депутатів міської ради та районних у місті рад (у разі їх створення);

– розгляд питань про внесення на розгляд міської ради пропозицій про проведення місцевого референдуму;

– розгляд питань про утворення ініціативних груп всеукраїнського і місцевих референдумів;

– обговорення інших питань, що зачіпають інтереси територіальної громади.

3. Загальні збори громадян мають право звертатися з пропозиціями до міської та районних у місті рад (у разі їх створення), державних органів, інших органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, організацій і установ, які зобов’язані розглянути ці пропозиції та проінформувати в місячний термін про результати розгляду осіб або органи, за рішенням яких було скликано збори.

4. У роботі загальних зборів громадян беруть участь члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах та які проживають на відповідній території (будинок, вулиця, квартал, житловий масив, мікрорайон, район у місті).

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь міський голова, народні депутати України, депутати обласної, міської ради та відповідних районних у місті рад, посадові особи органів місцевого самоврядування, представники органів державної влади, об’єднань громадян, установ, організацій та підприємств, які зацікавлені у вирішенні питань, що розглядаються на зборах.

5. Загальні збори громадян за місцем проживання скликаються міським головою або виконавчим органом міської ради, громадськими комітетами, міською радою. Міський голова може доручити скликати загальні збори громадян голові районної у місті ради (у разі її створення).

Збори скликаються за пропозицією не менше як третини від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні, депутатів міської ради, районної у місті ради (у разі її створення), членів постійної комісії, депутатської групи, трудового колективу, об'єднання громадян.

6. Рішення про скликання загальних зборів доводиться до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніше як за сім днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення та переліку питань, які передбачається внести на обговорення зборів.

7. У випадках, коли об’єктивно неможливо провести загальні збори громадян, за рішенням міського голови можуть скликатися збори представників громадян за місцем проживання: будинків, вулиць тощо.

Представники громадян для участі в таких зборах обираються загальними зборами громадян, які проживають на території менших територіальних утворень. Норми представництва на зборах представників громадян встановлюються міським головою.

Порядок скликання, проведення, а також компетенція зборів представників громадян за місцем проживання є такими ж, як і для загальних зборів громадян за місцем проживання.

8. Збори є правомочними за наявності на них більше половини громадян, які проживають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання зборів (конференції) представників громадян – не менше двох третин представників відповідних територіальних утворень.

9. На загальних зборах громадян головує особа, що визначена міським головою або органом, який скликав загальні збори громадян. Для ведення протоколу загальних зборів обирається секретар загальних зборів.

10. Порядок денний загальних зборів громадян затверджується за поданням органу, який їх скликав.

11. Під час проведення загальних зборів громадян складається протокол, який підписується головою і секретарем загальних зборів громадян. До протоколу додається список учасників зборів із зазначенням місця їх проживання.

12. Загальні збори громадян приймають рішення з розглянутих питань. Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на них громадян, які проживають на відповідній території.

13. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами та посадовими особами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій, яких ці рішення стосуються.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування, до яких звернулися з пропозиціями загальні збори громадян, повинні розглянути такі пропозиції в 30- денний термін та повідомити в 10-денний термін про результати їх розгляду міського голову та суб’єктів, за ініціативою яких було скликано збори.

14. Витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням загальних зборів громадян, здійснюються за рахунок міського бюджету або за рахунок добровільних внесків відповідних жителів міста.

Стаття 20. Участь у партиципаторному бюджетуванні

1. Мешканці м. Дніпра, громадські об’єднання та дніпровські міські осередки всеукраїнських громадських об’єднань, які здійснюють свою діяль-ність у м. Дніпрі, мають право брати участь у процесі партиципаторного бюджетування міста.

Партиципаторне бюджетування м. Дніпра – процес взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю, направлений на включення жителів, які постійно проживають у межах м. Дніпра, до прийняття рішень щодо розподілу бюджету, залучення їх до участі у бюджетному процесі та надання можливості для вільного доступу до інформації, а також забезпечення відкритості та прозорості діяльності міської ради та її виконавчих органів.

2. Фінансування бюджету участі м. Дніпра здійснюється за рахунок коштів дохідної частини міського бюджету у межах, установлених міською радою.

Стаття 21. Місцеві ініціативи

1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд в обласній, міській, районних у місті радах (у разі їх створення) будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.

2. З місцевою ініціативою можуть виступити:

– до міської ради – ініціативні групи, сформовані з членів територіальної громади чисельністю не менше 250 осіб;

– до районної у місті ради – ініціативні групи з членів територіальної громади, які проживають на території відповідного району, чисельністю не менше 150 осіб.

3. Місцева ініціатива вноситься не пізніше ніж через 10 днів після прийняття рішення ініціативною групою до міської, районної у місті ради (у разі її створення) в письмовому вигляді та оформлюється відповідно до Регламенту відповідної ради.

4. Міська рада, районні у місті ради (у разі їх створення) розглядають питання, внесені в порядку місцевої ініціативи, на чергових пленарних засіданнях рад з обов’язковою участю членів ініціативної групи.

5. Рішення, прийняті міською, районними у місті радами (у разі їх створення), з питань, які внесені в порядку місцевої ініціативи, доводяться до відома територіальної громади та оприлюднюються невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів із дня затвердження документа.

Стаття 22. Громадські слухання

1. Громадськими слуханнями є зустрічі членів територіальної громади з міським головою, депутатами міської ради, районних у місті рад (у разі їх створення), посадовими особами виконавчих органів міської ради, районних у місті рад (у разі їх створення), під час яких:

– заслуховується інформація про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси всіх членів територіальної громади або її окремих частин;

– порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування;

– обговорюються та вносяться пропозиції до проєктів рішень міської, районних у місті рад (у разі їх створення), їх виконавчих комітетів, розпоряджень міського голови.

2. У громадських слуханнях на добровільних засадах беруть участь всі члени територіальної громади.

3. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

4. Громадські слухання можуть проводитися з ініціативи міського голови, міської ради, районних у місті рад (у разі їх створення), органів самоорганізації населення, членів територіальної громади у кількості не менше ніж 250 осіб.

Громадські слухання скликаються міським головою.

5. На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської, районних у місті рад (у разі їх створення), керівники органів самоорганізації населення, представники місцевих осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями, що обговорюються.

6. Міський голова визначає місце та час проведення громадських слухань. Виконавчі органи міської ради забезпечують організацію громадських слухань та доведення до членів територіальної громади не пізніше як за 30 днів, а у виняткових випадках – не пізніше як за день до громадських слухань, інформації про місце та час їх проведення.

7. На громадських слуханнях головує міський голова або призначена ним особа. На громадських слуханнях ведеться протокол. Для ведення протоколу громадських слухань обирається секретар громадських слухань. Протокол громадських слухань підписується особою, яка його проводить, та особою, яка веде протокол, і передається міському голові.

8. Учасники громадських слухань можуть подавати пропозиції під час громадських слухань. Пропозиції вважаються поданими, якщо їх подають учасники, які зареєстровані на початку громадських слухань у списку учасників слухань.

Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду відповідними органами місцевого самоврядування. Результати їх розгляду доводяться до відома територіальної громади.

9. Витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням громадських слухань, здійснюються за рахунок міського бюджету.

10. Члени територіальної громади, які беруть участь у громадських слуханнях, реєструються до їх початку у списку учасників слухань. У цьому списку обов’язково зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, адреса або контактні дані та підписи членів територіальної громади.

Стаття 23. Звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади мають право особисто звертатися до органів і посадових осіб місцевого самоврядування із зауваженнями, скаргами, пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані приймати до розгляду заяви громадян і відповідати на них згідно із Законом України «Про звернення громадян».

3. Звернення може бути індивідуальним, якщо подане окремим громадянином, або колективним, якщо подане групою громадян.

4. Особливою формою колективного звернення громадян до органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

Для розгляду електронної петиції органом або посадовою особою міської ради, якій вона адресована, необхідно зібрати на її підтримку не менше 3000 підписів протягом не більше 90 календарних днів з дня оприлюднення петиції.

5. Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Стаття 24. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах та проживають на відповідній території, можуть обирати та бути обраними до органів самоорганізації населення.

2. Члени територіальної громади, які проживають на території дії органу самоорганізації населення, мають право ознайомлюватися з його рішеннями, а також отримувати засвідчені секретарем цього органу копії рішень, прийняті органом самоорганізації населення.

3. Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах, можуть бути обраними депутатами міської ради, районних у місті рад (у разі їх створення), міським головою.

Стаття 25. Участь у здійсненні місцевого самоврядування міських, районних у місті осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок

1. Члени територіальної громади можуть брати участь у здійсненні місцевого самоврядування через участь у діяльності зареєстрованих в установленому законом порядку місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок.

2. Місцеві осередки політичних партій, громадських організацій відповідно до законодавства:

– беруть участь у місцевих виборах;

– через своїх депутатів у міській та районних у місті радах (у разі їх створення) беруть участь у виробленні та здійсненні міської політики;

– сприяють залученню членів територіальної громади до обговорення важливих питань соціально-економічного та культурного розвитку міста;

– через своїх представників беруть участь у роботі громадської ради та інших консультативно-дорадчих органів.

3. Місцеві осередки політичних партій відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» можуть вносити до органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов’язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.

4. Не допускається створення і діяльність структурних осередків політичних партій в органах місцевого самоврядування.

5. Органам та посадовим особам місцевого самоврядування заборонено відокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.

6. Посадовій особі місцевого самоврядування заборонено у будь-який спосіб використовувати своє службове становище в політичних цілях, у тому числі для залучення посадових осіб місцевого самоврядування, працівників бюджетної сфери та інших осіб до участі у передвиборній агітації, акціях та заходах, що організовуються політичними партіями.

7. Виконавчий комітет міської ради за пропозицією об’єднання профспілок міста розглядає на своїх засіданнях хід укладання і виконання колективних договорів на підприємствах, установах і організаціях міста.

Стаття 26. Участь у роботі громадської ради при міській раді, громадських радах при районних у місті радах (у разі їх створення) та консультативно-дорадчих органах

Члени територіальної громади можуть брати участь у здійсненні місцевого самоврядування через участь у роботі громадської ради при міській раді, громадських рад при районних у місті радах (у разі їх створення) та консультативно-дорадчих органах.

Участь здійснюється на громадських засадах. Положення про громадські ради та консультативно-дорадчі органи затверджуються рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Участь у роботі консультативно-дорадчих органів, які утворюються при органах та посадових особах місцевого самоврядування міста, здійснюється з метою вивчення проблемних питань, пов’язаних із реалізацією місцевої політики у відповідній сфері та залучення членів територіальної громади до здійснення місцевого самоврядування.

Стаття 27. Інші форми участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування

1. Перелік форм участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування, визначений Статутом, не є вичерпним.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню нових форм участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування.

3. Можуть бути використані, зокрема, такі форми участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування:

– участь на громадських засадах у роботі комісій, які утворюються при органах місцевого самоврядування, положення про які визначаються рішенням відповідного органу місцевого самоврядування;

– участь у проведенні громадських експертиз проєктів рішень органів місцевого самоврядування міста з питань, які мають суттєве значення для членів територіальної громади, визначають напрями соціально-економічного та культурного розвитку міста;

– виконання громадських робіт з благоустрою міста, надання послуг соціально незахищеним жителям міста;

– надання матеріальної і фінансової допомоги місцевому самоврядуванню у формі добровільних пожертвувань (внесків до фондів, що утворюються органами місцевого самоврядування, внесків до фондів, утворених з метою надання допомоги соціально незахищеним жителям міста; з метою підтримання в належному стані пам’яток історії, культури і архітектури, природних пам’яток; з метою підтримки вітчизняної науки та місцевих вчених тощо).

Стаття 28. Масові заходи жителів міста

1. Жителі м. Дніпра відповідно до Конституції України мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демонстрації та інші масові заходи, про проведення яких завчасно сповіщають міську раду.

Строк завчасного сповіщення має бути достатнім як для надання можливості органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей, так і для перевірки на відповідність закону проведення таких зібрань та в разі необхідності звернення до суду згідно з частиною другою статті 39 Конституції України для вирішення спірних питань.

Стаття 29. Право членів територіальної громади на інформацію. Оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади мають право на одержання достовірної, об’єктивної і повної інформації з питань роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Рішення міської ради, її виконавчого комітету, розпорядження міського голови підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків, передбачених чинним законодавством України.

3. Нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті міською радою, її виконавчим комітетом, міським головою, підлягають обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів із дня затвердження документа. На офіційному вебсайті Дніпровської міської ради вони оприлюднюються із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

4. Проєкти рішень міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

5. Протоколи сесії міської ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

6. Результати поіменного голосування, яким приймаються рішення міської ради, підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до  Закону України  «Про доступ до публічної інформації». На офіційному вебсайті Дніпровської міської ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії міської ради.

7. Члени територіальної громади мають право ознайомитися з будь-яким рішенням органів місцевого самоврядування, крім тих, які містять інформацію з обмеженим доступом. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений.

РОЗДІЛ ІV

ДНІПРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА ТА ІНШІ ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 30. Статус міського голови

1. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади м. Дніпра та здійснює свої повноваження на постійній основі.

2. Міський голова головує на засіданнях міської ради, очолює її виконавчий комітет та організовує його роботу.

3. Міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним перед міською радою, а з питань здійснення виконавчим комітетом міської ради повноважень органів виконавчої влади – підконтрольним органам виконавчої влади.

4. Посада міського голови має таку назву – «Дніпровський міський голова».

Стаття 31. Обрання і вступ на посаду міського голови

1. Міський голова обирається членами територіальної громади, які мають право голосу, шляхом загального, рівного, прямого, вільного і таємного голосування на строк, установлений Конституцією України, відповідно до чинного законодавства.

2. Обраний міський голова приймає Присягу такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на посаду Дніпровського міського голови, зобов’язуюсь дотримуватися Конституції України, її законів, а також Статуту територіальної громади міста Дніпра, поважати і захищати права і свободи жителів міста, відстоювати інтереси міської громади, всіляко сприяти розвитку міста і підвищенню добробуту його жителів».

3. Під час вступу на посаду міський голова одержує відзнаки і символи його влади.

Стаття 32. Повноваження міського голови

1. Міський голова представляє територіальну громаду з усіх питань її діяльності.

2. Повноваження новообраного міського голови починаються з моменту складення ним Присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією було оголошено рішення щодо його обрання та реєстрації.

3. Повноваження міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

4. Міський голова:

– забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

– організовує в межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», роботу міської ради та її виконавчого комітету;

– підписує рішення міської ради та її виконавчого комітету;

– вносить на розгляд міської ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря міської ради;

– вносить на розгляд міської ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету міської ради;

– вносить на розгляд міської ради пропозиції щодо структури виконавчих органів міської ради, апарату міської ради та її виконавчого комітету, їх штатів, установлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

– здійснює керівництво апаратом міської ради та її виконавчого комітету;

– скликає сесії міської ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій міської ради і головує на пленарних засіданнях міської ради;

– забезпечує підготовку на розгляд міської ради проєктів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, міського бюджету та звіту про його виконання, рішень міської ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені міської радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

– призначає на посади та звільняє з посад керівників виконавчих органів міської ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, крім керівників закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти;

– скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

– вносить на розгляд міської ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

– вносить на розгляд міської ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

– забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, міської ради, її виконавчого комітету;

– є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним міської радою;

– представляє територіальну громаду, міську раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

– звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження міської ради та її органів;

– укладає від імені територіальної громади, міської ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції міської ради, подає їх на затвердження міської ради;

– веде особистий прийом громадян;

– забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

– бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, установлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

– здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень міської ради або не віднесені міською радою до відання її виконавчих органів;

– видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Міський голова щорічно звітує міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами міської ради.

Міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів міської ради міський голова зобов'язаний прозвітувати перед міською радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Стаття 33. Секретар міської ради

1. Секретар міської ради працює в міській раді на постійній основі. Секретар міської ради обирається міською радою з числа її депутатів на строк повноважень міської ради за пропозицією міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря міської ради може вноситися на розгляд міської ради не менше як половиною депутатів від загального складу міської ради у випадках, передбачених законодавством.

2. Секретар міської ради:

– у випадках, передбачених чинним законодавством, здійснює повноваження міського голови;

– скликає сесії міської ради у випадках, передбачених чинним законодавством; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії міської ради, питання, які передбачається внести на розгляд міської ради;

– веде засідання міської ради та підписує її рішення у випадках, передбачених чинним законодавством;

– організовує підготовку сесій міської ради, питань, що вносяться на розгляд міської ради, забезпечує оприлюднення проєктів рішень міської ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших законів;

– забезпечує своєчасне доведення рішень міської ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень міської ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень міської ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення міською радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення міською радою регуляторної діяльності;

– за дорученням міського голови координує діяльність постійних та інших комісій міської ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

– сприяє депутатам міської ради у здійсненні їх повноважень;

– організовує за дорученням міської ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних із підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

– забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних із місцевим самоврядуванням територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

– вирішує за дорученням міського голови або міської ради інші питання, пов'язані з діяльністю міської ради та її органів.

Повноваження секретаря міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням міської ради.

Стаття 34. Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів

1. Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів та керуючий справами виконавчого комітету міської ради затверджуються міською радою за поданням міського голови.

2. Розподіл повноважень між міським головою, секретарем міської ради, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів та керуючим справами виконавчого комітету міської ради затверджується розпорядженням міського голови.

3. У випадку відсутності міського голови його обов’язки з питань діяльності виконавчого комітету міської ради організовує виконуючий обов’язки.

РОЗДІЛ V

ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА РАДА, РАЙОННІ У МІСТІ РАДИ

(У РАЗІ ЇХ СТВОРЕННЯ)

Стаття 35. Міська та районні у місті ради (у разі їх створення)

1. Міська рада представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування.

2. Питання про створення (нестворення) районних у місті рад вирішує відповідно до законодавства України міська рада.

3. Порядок формування міської та районних у місті рад визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 36. Депутати міської ради

1. Депутат міської ради є представником інтересів територіальної громади міста, який обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, установлений Конституцією України.

2. Загальний склад міської ради встановлюється в межах, визначених законодавством.

3. Депутати міської ради працюють на громадських засадах. На час сесій, засідань постійних комісій міської ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом, випадках депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з депутатською діяльністю, за рахунок міського бюджету.

4. Депутати міської ради виконують свої депутатські обов’язки відповідно до законів України та Статуту, а також керуючись власними переконаннями щодо необхідності своєї діяльності на благо територіальної громади.

5. На першому пленарному засіданні новообраної міської ради депутати складають Присягу такого змісту: «Вступаючи в права депутата Дніпровської міської ради, зобов’язуюсь усіма своїми діями дбати про благо міста Дніпра та добробут його жителів, гідно представляти своїх виборців, відстоювати їх права і свободи. Присягаю дотримуватися Конституції України, законів України, Статуту територіальної громади міста Дніпра, виконувати свої обов’язки в інтересах територіальної громади міста Дніпра».

Текст присяги підписується особисто кожним депутатом і зберігається до припинення повноважень депутата.

6. Депутат міської ради зобов'язаний брати участь у роботі сесій міської ради, засіданнях постійної та інших комісій міської ради, до складу яких його обрано.

7. Депутат міської ради зобов’язаний щороку до дати, встановленої законодавством України, шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

8. Депутат міської ради зобов’язаний вживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, здійснювати заходи щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів відповідно до чинного законодавства.

Стаття 37. Компетенція міської ради

Міська рада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами до її відання.

Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання:

– затвердження Регламенту міської ради;

– утворення і ліквідація постійних та інших комісій міської ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

– утворення виконавчого комітету міської ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

– обрання на посаду та звільнення з посади секретаря міської ради у порядку, передбаченому законом;

– затвердження за пропозицією міського голови структури виконавчих органів міської ради, загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;

– утворення за поданням міського голови інших виконавчих органів міської ради;

– затвердження плану роботи міської ради та заслуховування звіту про його виконання з урахуванням вимог чинного законодавства;

– заснування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації міської ради, призначення і звільнення їх керівників;

– заслуховування звіту міського голови про діяльність виконавчих органів міської ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами міської ради;

– прийняття рішення про недовіру міському голові;

– заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів міської ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

– заслуховування повідомлень депутатів про роботу в міській раді, виконання ними доручень міської ради;

– розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

– прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата міської ради в порядку, встановленому законом;

– скасування актів виконавчих органів міської ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням міської ради, прийнятим у межах її повноважень;

– прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених законом;

– прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

– прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та міського голови;

– прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

– прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

– схвалення угод про об’єднання єврорегіонального співробітництва, прийняття рішень про утворення об’єднання єврорегіонального співробітництва, про приєднання до такого об’єднання або про вихід з нього, затвердження статуту об’єднання єврорегіонального співробітництва та внесення до нього змін;

– прийняття рішень про вступ до європейського об’єднання територіального співробітництва та про вихід з такого об’єднання;

– затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

– розгляд прогнозу міського бюджету, затвердження міського бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання міського бюджету;

– установлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України;

– утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

– прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень;

– прийняття рішень щодо передачі коштів з міського бюджету;

– прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;

– установлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до міського бюджету;

– прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади міста. Реорганізація або ліквідація закладів освіти комунальної форми власності здійснюється за рішенням міської ради;

– прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді;

– визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критеріїв віднесення комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, до таких, фінансова звітність яких (у тому числі консолідована) підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором, та затвердження порядку такої перевірки і порядку залучення незалежного аудитора;

– прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

– створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проєктів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

– вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

– прийняття рішень щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада міста, у формах, визначених статтею 4 Закону України «Про співробітництво територіальних громад», щодо схвалення проєкту договору про співробітництво та інших рішень, пов’язаних із здійсненням відповідно до Закону України «Про співробітництво територіальних громад» співробітництва територіальних громад;

– заслуховування звітів, пов’язаних із здійсненням відповідно до Закону України «Про співробітництво територіальних громад» співробітництва територіальних громад, суб’єктом якого є територіальна громада міста;

– вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

– затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України;

– вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

– прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об’єктів тваринного світу;

– надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з чинними нормативами включає відповідну територію;

– створення відповідно до закону за рахунок коштів міського бюджету установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, призначення і звільнення керівників цих установ, залучення в установленому законом порядку фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;

– заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;

– прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених чинним законодавством;

– затвердження в установленому порядку міських містобудівних програм, генеральних планів забудови міста, іншої містобудівної документації;

– затвердження договорів, укладених міським головою від імені міської ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;

– установлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території міста, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

– установлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території міста;

– прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

– визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;

– прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

– прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених законом;

– затвердження Статуту територіальної громади;

– затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

– надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності;

– створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;

– затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата міської ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата міської ради;

– вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами від-повідно до законодавства;

– визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами;

– визначення шляхів стимулювання користування електромобілями та іншими екологічними видами транспорту;

– затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів;

– установлення плати за доступ до об’єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності відповідно до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»;

– визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у місті;

– установлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів у місті.

Стаття 38. Скликання сесії міської ради

1. Перша сесія новообраної міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніше як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу міської ради. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує міську раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів міської ради нового скликання та новообраного міського голови головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

2. Сесії міської ради скликаються відповідно до Регламенту міської ради.

3. Рішення про скликання сесії міської ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках – не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд міської ради.

Стаття 39. Порядок денний та гласність у роботі міської ради

1. Порядок денний сесії міської ради формує міський голова. Порядок денний може бути розширений рішенням міської ради на її засіданні, якщо йдеться про питання, що є невідкладними або потребують якомога скорішого вирішення.

2. Пленарні засідання сесій міської ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій міської ради є відкритими і гласними.

3. Відкритість засідань реалізується шляхом вільного доступу представників засобів масової інформації, а також присутності запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади у порядку, встановленому Регламентом міської ради.

4. Члени територіальної громади, інші громадяни, що є представниками громадських організацій або політичних партій, можуть бути присутніми після реєстрації, що проводиться безпосередньо перед початком засідання за пред’явленням документа, що посвідчує особу.

5. Гласність у роботі міської ради забезпечується шляхом проведення громадянами України та представниками засобів масової інформації фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису, а також за рішенням міської ради може здійснюватися відео- та аудіотрансляція засідань через Інтернет, радіо, телебачення тощо.

6. Регламент міської ради може передбачати закритий режим обговорення питань певного характеру. За поданням міського голови або депутата міської ради окремі питання порядку денного можуть заслуховуватися без участі представників громадськості.

Стаття 40. Регламент міської ради

1. Регламент міської ради, Положення про постійні комісії міської ради затверджуються не пізніше як на другій сесії новообраної міської ради.

2. Регламент міської ради, зміни до нього затверджуються рішенням міської ради виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Стаття 41. Комісії міської ради

1. З метою підготовки рішень, контролю за виконанням рішень міської ради та її виконавчого комітету з числа депутатів обираються постійні комісії міської ради чи тимчасові контрольні комісії.

2. Діяльність постійних комісій міської ради регламентується положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламентом міської ради та Положенням про постійні комісії, що затверджуються міською радою.

3. Порядок формування, функції та організація роботи тимчасових контрольних комісій міської ради регламентується положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламентом міської ради та Положенням про тимчасові контрольні комісії, що затверджуються міською радою.

Стаття 42. Депутатські фракції міської ради

1. Депутатські фракції формуються на основі єдності поглядів або партійного членства депутатами міської ради, які були обрані від партії або за згодою партії, яку мають намір представляти у міській раді.

2. Депутат може входити до складу лише однієї депутатської фракції.

3. Діяльність депутатських фракцій регулюється Регламентом міської ради.

Стаття 43. Депутатські групи міської ради

1. Для вироблення спільних позицій, формування узгоджених поглядів з питань діяльності міської ради депутати міської ради можуть за взаємною згодою створювати депутатські групи.

2. Депутатські групи утворюються на зборах депутатів міської ради, на яких обирається керівник групи, який організовує її роботу та представляє її у відносинах з іншими групами, міським головою та міською радою.

3. Діяльність депутатських груп регулюється Регламентом міської ради.

Стаття 44. Повноваження районних у місті рад (у разі їх створення)

Районні у місті ради (у разі їх створення) правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання, віднесені Конституцією України та законами України до відання районних у місті рад, в обсягах і межах, що визначаються міською радою.

РОЗДІЛ VI

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ТА ІНШІ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ

МІСЬКОЇ РАДИ

Стаття 45. Формування та склад виконавчого комітету міської ради

1. Виконавчий комітет міської ради (далі – виконавчий комітет) є виконавчим органом міської ради, який утворюється міською радою на строк її повноважень.

2. Після закінчення повноважень міської ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

3. Виконавчий комітет міської ради очолює міський голова. У разі відсутності міського голови роботу виконавчого комітету організовує виконуючий обов’язки.

4. Міська рада за пропозицією міського голови визначає чисельність та затверджує персональний склад виконавчого комітету.

Стаття 46. Повноваження виконавчого комітету

1. Виконавчий комітет може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міської ради.

2. Виконавчий комітет:

– попередньо розглядає проєкти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, міського бюджету, проєкти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд міської ради;

– координує діяльність виконавчих органів міської ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

– має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів міської ради, а також їх посадових осіб.

3. Виконавчий комітет підзвітний і підконтрольний міській раді, а з питань здійснення ним делегованих повноважень – також відповідним органам виконавчої влади.

Стаття 47. Рішення виконавчого комітету

1. Виконавчий комітет приймає рішення на своїх засіданнях, які є правомочними за умови присутності більше половини загального складу виконавчого комітету.

2. Засідання виконавчого комітету скликаються міським головою за необхідністю, але не рідше одного разу на місяць.

3. Рішення виконавчого комітету, прийняті в межах його компетенції, обов’язкові для виконання всіма розташованими та території м. Дніпра підприємствами й установами незалежно від їх організаційно-правових форм, а також органами місцевого самоврядування і громадянами.

РОЗДІЛ VII

ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 48. Система органів самоорганізації населення

1. Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території міста або його частини, для вирішення завдань, передбачених Законом України «Про органи самоорганізації населення».

2. Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою.

3. Органи самоорганізації населення мають такі види:

– будинкові комітети, які діють у межах одного або кількох будинків;

– вуличні комітети, які діють у межах однієї або кількох вулиць;

– квартальні комітети, які діють у межах одного або кількох кварталів житлової забудови;

– мікрорайонні комітети, які діють у межах певних мікрорайонів, житлових масивів, у межах міста;

– комітети районів у місті, що діють у межах одного або декількох районів у місті, якщо його межі не збігаються з межами діяльності районної у місті ради (у разі її створення).

4. Органи самоорганізації населення дiють на пiдставi Конституцiї України, актiв Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, законів України, Статуту, розпоряджень мiського голови, голови районної у мiстi ради (у разі її створення), виданих у межах своїх повноважень, рiшень мiської ради та її виконавчого комітету, рiшень зборiв громадян за мiсцем проживання, якi його обрали, та положення про цей орган.

5. Обирати та бути обраними до органу самоорганiзацiї населення можуть члени територіальної громади, якi мають право голосу на виборах та референдумах і проживають на вiдповiднiй територiї.

6. Правовий статус, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначається законодавством України.

Стаття 49. Термін повноважень та територія, в межах якої діє орган самоорганізації населення

1. Орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення.

У разі закінчення строку повноважень ради, що дала дозвіл на створення, орган самоорганізації населення складає свої повноваження до переобрання у порядку, передбаченому чинним законодавством.

2. Територія, в межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням ради, до компетенції якої віднесено надання дозволу на його створення, виходячи з пропозиції жителів, з урахуванням територіальної доцільності, соціально-економічної цілісності, спільності інтересів певних груп населення тощо.

Стаття 50. Порядок створення органу самоорганізації населення

1. З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до міської, районної у місті (у разі її створення) ради можуть звернутися збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу.

2. Збори (конференція) жителів на підставі рішення міської, районної у місті (у разі її створення) ради про створення органів самоорганізації населення відповідно до Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, актів та рішень відповідних органів місцевого самоврядування затверджують Положення про орган самоорганізації населення.

3. Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене на розгляд міської, районної у місті (у разі її створення) ради, розглядається на найближчому засіданні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів (конференції) жителів за місцем проживання.

Рішення ради, до компетенції якої віднесено надання дозволу на його створення, про створення органу самоорганізації населення доводиться до відома територіальної громади.

4. Орган самоорганізації населення обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території. Право голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу жителі, яких визнано судом недієздатними. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання.

Стаття 51. Фінансова та матеріальна основа органів самоорганізації населення

1. Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є:

– кошти відповідного місцевого бюджету, які надаються йому міською, районною у місті радою (у разі її створення) для здійснення наданих органу самоорганізації населення повноважень;

– добровільні внески фізичних і юридичних осіб;

– інші надходження, не заборонені законодавством.

2. Орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові ресурси, отримані з місцевого бюджету, на цілі та в межах, визначених відповідною радою.

3. Матеріальною основою діяльності органу самоорганізації населення є майно, передане йому відповідною радою в оперативне управління.

4. Орган самоорганізації населення для виконання своїх повноважень користується майном згідно з його призначенням.

Стаття 52. Організація роботи органу самоорганізації населення

1. Формою роботи органу самоорганізації населення є засідання.

2. Засідання органу самоорганізації населення скликаються його керівни-ком або заступником керівника за необхідністю, але не менше одного разу на квартал.

3. Порядок позачергового скликання засідання органу самоорганізації населення визначається Положенням про цей орган.

4. Засiдання органу самоорганізації населення є правомочним, якщо в ньому бере участь бiльше половини його загального складу.

5. Для забезпечення роботи орган самоорганізації населення може утворювати комiсiї, робочi групи, iншi свої органи в порядку, визначеному Положенням про цей орган.

6. Орган самоорганізації населення з питань, вiднесених до його повноважень, може приймати рiшення органiзацiйно-розпорядчого характеру.

7. Рiшення органу самоорганізації населення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало бiльше половини загального складу цього органу.

8. Рiшення органу самоорганізації населення, що не вiдповiдають чинному законодавству або прийнятi з питань, не віднесених до його повноважень, скасовуються радою, яка надала делеговані повноваження, або судом.

Стаття 53. Правовий статус членiв органу самоорганізації населення

1. Правовий статус членiв органу самоорганізації населення визначається Положенням про цей орган.

2. Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов’язки на громадських засадах.

3. За рiшенням зборiв громадян за мiсцем проживання керiвник i секретар цього органу можуть працювати в ньому на постiйнiй основi з оплатою їхньої працi за рахунок переданих органу самоорганізації населення коштів.

Стаття 54. Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення

1. Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення визначається Положенням про цей орган.

2. У разi припинення дiяльностi органу самоорганізації населення майновi питання вирiшуються вiдповiдно до Положення про цей орган та чинного законодавства:

– майно, надане органу самоорганізації населення у користування пiдприємствами, установами, об’єднаннями громадян або громадянами, повертається його колишньому власнику;

– фiнансовi ресурси та майно, що були передані мiською радою або районною у місті радою (у разі її створення) в оперативне управлiння органу самоорганізації населення, що припинив свою дiяльнiсть, передаються мiській радi або районній у місті раді (у разі її створення);

– власнi фiнансовi ресурси органу самоорганізації населення, що припинив свою дiяльнiсть, передаються одній або кільком неприбутковим організаціям, правонаступникам відповідного виду або зараховуються до доходу місцевого бюджету.

3. Повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі:

– невиконання рішень міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету – за рішенням відповідної міської, районної у місті (у разі її створення) ради, яка дала дозвіл на його створення;

– невиконання рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску – за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання;

– порушення Конституції і законів України, інших актів законодавства – за рішенням суду.

4. Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження також у разi перебудови або реорганiзацiї будинкiв, вулиць, кварталiв, мікрорайонів, районiв у мiсті, у межах яких вони дiють, якщо така перебудова, реорганiзацiя пов’язана з вiдселенням (переселенням) жителiв, якi брали участь у зборах, що заснували цей орган.

 

РОЗДІЛ VIII

СТРАТЕГІЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІСТА

Стаття 55. Система сталого розвитку міста

1. Стратегія та основні напрями розвитку міста базуються на концепції сталого розвитку всіх сфер соціально-економічного, політичного та культурного життя міста.

2. Сталий розвиток ґрунтується на принципах:

– вирівнювання якості та стандартів життя жителів усіх районів у місті;

– стабілізації і поліпшення економічної, соціальної, екологічної ситуації на території міста;

– розробки та запровадження механізмів пом’якшення впливу економічної кон’юнктури на розвиток територіальної громади;

– оперативного реагування на виникнення елементів соціальної кризи;

– забезпечення участі територіальної громади у процесах регіонального та державного планування;

– збільшення потенціалу для вирішення міських проблем шляхом запровадження функціональної реформи, застосування механізмів децентралізації процесів прийняття та реалізації рішень;

– поступового пристосування до ринкових умов системи міського комунального господарства, реформування його структури та запровадження сучасних механізмів управління та розвитку об’єктів комунальної власності;

– запровадження сучасних механізмів фінансового менеджменту;

– застосування нових підходів формування системи соціального захисту жителів міста;

– розширення обсягів залучення наукової інформації та консультативної допомоги з визначених напрямів розвитку територіальної громади;

– розробки перспективних планів розвитку міста;

– розвитку на території міста сучасної ринкової інфраструктури, системи інформаційних потоків;

– установлення тісних ділових та культурних стосунків з іншими територіальними громадами, зарубіжними муніципальними утвореннями, використання досвіду партнерів та здійснення спільних проєктів.

3. Сталий розвиток міста забезпечується шляхом розробки програми стратегічного розвитку міста, а також щорічних планів соціально-економічного розвитку міста.

4. Виконавчі органи міської ради у своїй діяльності реалізовують основні напрямки програм та планів соціально-економічного розвитку міста.

Стаття 56. Міське планування

1. Завдання міського планування полягає в ефективній координації процесів землекористування, приватного та громадського будівництва.

2. Органи місцевого самоврядування визначають порядок використання земельних ділянок під забудову відповідно до вимог чинного законодавства та містобудівної документації.

3. Органи місцевого самоврядування контролюють процеси будівництва та виконання власних планів перспективного розвитку через використання наданого законом права щодо надання дозволів та координації діяльності суб’єктів будівництва на території міста.

4. Міська рада має надане законом право стосовно відведення землі, що належить територіальній громаді, а також право щодо визначення особливих умов у разі забудови важливих для життєдіяльності територіальної громади земельних ділянок.

5. З метою розвитку окремих територій міста міська рада може прийняти рішення щодо використання капіталовкладень на будівництво мереж транспорту, електро- та водопостачання, а також стимулювати залучення приватних коштів.

6. Міська рада визначає форми кооперації між територіальною громадою та приватними інвесторами, що дозволяють більш ефективно вирішувати реалізацію елементів міського планування.

Стаття 57. Економічний розвиток міста

1. Економічний розвиток міста спрямований на зміцнення та зростання промислової інфраструктури міста, розширення та підвищення якості товарів і послуг, активізацію участі жителів у фінансово-господарській діяльності в місті.

2. Жителі міста мають право:

– давати необхідні зведення про проєкти своїх планів і заходів, що мають екологічні, демографічні та інші наслідки, що зачіпають інтереси населення міста;

– брати участь у приватизації майна, яке належить до комунальної власності, одержувати інформацію щодо списків підприємств і організацій, умов приватизації;

– ознайомлюватись з генеральним планом розвитку міста і проєктами планування і забудови міста, орендувати земельні ділянки у межах міської зони, а також інших земель, переданих у відання міста, за винятком випадків, передбачених законодавством;

– вносити пропозиції з організації і підвищення ефективності роботи ринків і ярмарків, дотримання цін і правил торгівлі, санітарного стану місць торгівлі, доступності для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення;

– вносити пропозиції з удосконалення роботи міських комунальних служб, утримання в належному стані місць поховання;

– на експлуатацію житлового фонду, об’єктів комунального господарства, торгівлі, громадського харчування і побутового, комунального обслуговування, водо-, газо-, енергопостачання.

3. Органи місцевого самоврядування всебічно сприяють нарощуванню обсягів виробництва продукції місцевих товаровиробників, створенню нових робочих місць, надають підтримку сільгосппідприємствам, які постачають продукцію жителям міста.

Стаття 58. Діяльність із захисту та збереження довкілля міста

1. Діяльність із захисту та збереження довкілля міста має на меті:

– комплексне вирішення екологічних питань міста;

– поступове впровадження принципів сталого розвитку на території міста шляхом вироблення і затвердження відповідних екологічних норм;

– контроль розробки та впровадження заходів з охорони довкілля підприємствами-забруднювачами;

– затвердження міською радою спеціальних (комплексних) програм екологічного розвитку міста;

– забезпечення екологічно збалансованого природокористування;

– здійснення контролю за дотриманням відповідних норм та правил суб’єктами господарювання;

– створення екологічних проєктів та їх реалізацію в інтересах територіальної громади.

2. Діяльність із захисту та збереження довкілля міста орієнтована на здійснення заходів з рекреації територій міста, підтримку на них екологічного балансу, створення сприятливих умов для життєдіяльності людей, сприяння формуванню здорового способу життя мешканців міста, впровадження ефективної системи контролю стану навколишнього середовища з метою відповідного реагування міської влади та інформування громади міста.

3. Охорона навколишнього природного середовища в межах території міста також передбачає врахування пропозицій жителів та підтримку міською владою їх екологічних ініціатив, здійснення бюджетного фінансування вирішення екологічних проблем, запобігання правопорушенням та застосування санкцій до порушників природоохоронних норм відповідно до вимог чинного законодавства.

4. Міська рада може розглядати на сесії питання щодо екологічної ситуації у місті та здійснення контролю виконання запланованих заходів з її поліпшення, заслуховувати звіти міських підприємств-забруднювачів довкілля щодо виконання ними природоохоронних заходів.

Стаття 59. Розвиток науки і освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва

1. Виконавчий комітет міської ради в рамках своїх повноважень та запитів територіальної громади забезпечує розвиток соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності міста: науки і освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтв.

2. Пріоритети соціально-гуманітарного розвитку міста визначаються міською радою щорічно на першій сесії міської ради наступного року.

3. Органи місцевого самоврядування всебічно підтримують розвиток освіти, науки та вищої школи, на договірній основі здійснюють фінансову підтримку передових досліджень; створюють та удосконалюють умови в закладах культури і спорту.

Засновник закладу освіти зобов’язаний:

– забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази засно-ваного ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;

– у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти;

– забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.

4. На органи місцевого самоврядування покладено відповідальність за реалізацію державної політики у сфері освіти, розвитку мережі закладів освіти.

Стаття 60. Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки

1. Органи місцевого самоврядування в межах наданих їм законодавством повноважень розробляють та впроваджують заходи з охорони громадського порядку та громадської безпеки з таких основних напрямів:

– запобігання вчиненню злочинів та правопорушень шляхом здійснення правоохоронцями регулярних профілактичних заходів на території міста;

– запобігання ювенальній злочинності;

– вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;

– налагодження системи постійного взаємозв’язку та обміну інформацією з відповідних питань між виконавчими органами міської ради, членами територіальної громади та правоохоронними органами;

– організація безпеки дорожнього руху;

– сприяння у забезпеченні додержання правил паспортної системи.

2. Поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку.

3. На пленарних засіданнях міська рада має право заслуховувати інформацію прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території.

4. Виконавчі органи міської ради вирішують спільно з відповідними органами Національної поліції питання щодо створення належних умов для служби та відпочинку поліцейських; розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворюють адміністративні комісії та комісії з питань профілактики правопорушень, спрямовують їх діяльність.

5. Міська рада має право за результатами оцінки діяльності органу поліції своїм рішенням прийняти резолюцію недовіри керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції, що є підставою для звільнення його із займаної посади.

6. Органи місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства організовують та координують діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку, заслуховують повідомлення і звіти керівників громадських формувань, надають всіляку допомогу та підтримку.

7. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння Національній поліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо.

Стаття 61. Право на охорону здоров’я та медичну допомогу

Кожен член територіальної громади має право на охорону здоров’я, медичну допомогу. Охорона здоров’я мешканців міста забезпечується фінансуванням з державного та міського бюджетів, державних та міських соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. У комунальних некомерційних підприємствах міської ради медична допомога надається безоплатно в межах, визначених законодавством.

Відповідний виконавчий орган міської ради в межах повноважень забезпечує розвиток мережі підпорядкованих комунальних некомерційних підприємств відповідно до потреб населення у медичному обслуговуванні та чинного законодавства України.

Стаття 62. Соціальний захист населення

1. Соціальний захист населення вважається пріоритетним напрямком діяльності органів місцевого самоврядування і здійснюється відповідно до законодавства України.

2. Соціальний захист будується на принципах гуманізму, адресності, соціальної справедливості.

3. Міська рада може здійснювати додаткові заходи соціального захисту тих чи інших груп населення, що повинні бути підтверджені бюджетним фінансуванням.

4. Соціальний захист жителів міста забезпечується бюджетним фінансуванням, необхідною соціальною інфраструктурою, підготовкою спеціалістів, широким використанням передового досвіду соціальної роботи.

5. Міська рада затверджує Програму зайнятості населення у місті Дніпрі, якою передбачено організацію та проведення оплачуваних громадських робіт.

З метою організації та проведення оплачуваних громадських робіт, залучення до участі в них безробітних щорічно приймається рішення про проведення громадських робіт у місті Дніпрі.

З метою забезпечення виконання заходів щодо проведення у місті суспільно корисних робіт особами, які вчинили адміністративні правопорушення, щорічно приймається рішення про суспільно корисні оплачувані роботи для осіб, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді таких робіт.

Міська рада контролює їх виконання, стимулює зростання трудової зайнятості населення, сприяє розвитку міського ринку праці, підтримує підприємства, які утворюють нові робочі місця.

6. Міська рада реалізує місцеву політику з питань нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення.

7. Міська рада здійснює повідомну реєстрацію колективних договорів, угод і змін до них на місцевому рівні.

Стаття 63. Пільги, гарантії і порядок їх установлення та зняття

1. На території міста чинні всі пільги і компенсації, встановлені законодавством України.

2. Основними принципами встановлення і зняття пільг є їх обґрунтованість, перевага грошової форми, рівність усіх членів територіальної громади пільгової категорії, систематичність.

3. Розміри, порядок установлення додаткових пільг і гарантій та їх зняття визначаються рішенням міської ради.

4. Пільги можуть передбачати: грошові виплати, безкоштовне користування послугами, одержання гарантій.

Стаття 64. Підтримка благодійництва та спонсорства

1. Під благодійництвом та спонсорством слід розуміти:

– благодійництво – добровільна безкорислива пожертва фізичних або юридичних осіб у вигляді матеріальної, фінансової, організаційної чи іншої допомоги;

– спонсорство – добровільна фінансова підтримка фізичними або юридичними особами в обмін на рекламу свого імені, торгової марки, назви.

2. Підтримка благодійності та спонсорства припускає:

– доведення фактів цієї діяльності до відома жителів міста через засоби масової інформації;

– заохочення благодійників та спонсорів спеціальними нагородами міського голови і міської ради.

Стаття 65. Міжнародна діяльність

1. Міська рада самостійно здійснює міжнародну діяльність, крім випадків, коли згідно з чинним законодавством відповідні заходи мають погоджуватися з Міністерством закордонних справ України.

2. Пріоритетними в міжнародній діяльності визначаються такі напрями:

– участь у русі міст-побратимів;

– укладення щорічних протоколів стосовно здійснення конкретних заходів у рамках укладених угод про співробітництво із зарубіжними суб’єктами місцевого самоврядування;

– участь в об’єднаннях зарубіжних суб’єктів місцевого самоврядування з проблематики, що має пріоритетне значення для територіальної громади;

– участь у заходах, що мають представницький характер для територіальної громади;

– участь у заходах міжнародного плану, що мають на меті отримання конкретної допомоги для територіальної громади;

– участь у заходах, що сприяють залученню інвестицій на розвиток територіальної громади, підприємництва міста, або передбачають здійснення спільних проєктів;

– участь у заходах відповідно до міжнародних угод України або в рамках міждержавних програм.

РОЗДІЛ IX

ФІНАНСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА

Стаття 66. Загальні принципи фінансової діяльності територіальної громади

1. Фінансова діяльність територіальної громади має на меті:

– створення відповідних механізмів регулювання процесів економічного та соціального розвитку, що відіграватимуть у них стимулюючу та координуючу роль;

– запровадження відповідних інструментів, що дозволятимуть створювати механізми щодо формування надійної бази власних надходжень та сприятимуть розвитку економічних процесів на території міста;

– забезпечення процесів надання громадських послуг у соціальній та житлово-комунальній сферах; формування системи соціального захисту населення, притаманної ринковій економіці;

– сприяння розвитку інвестиційних процесів, спрямованих на формування сучасної інфраструктури комунального господарства з урахуванням державних будівельних норм;

– якісне виконання повноважень, делегованих органам місцевого самоврядування.

2. Фінансова діяльність територіальної громади міста відбувається на засадах:

– планування фінансових ресурсів;

– першочергового забезпечення потреб, які мають важливе значення для розвитку територіальної громади та соціально-економічного благополуччя її членів;

– урахування загальнодержавних інтересів;

– прозорості, регулярного інформування, внесення на обговорення питань фінансового планування, інвестиційної діяльності, проєктів міського бюджету та забезпечення доступу до здійснення контролю з боку громадськості;

– застосування новітніх технологій у здійсненні фінансового менеджменту та використання широкого спектру фінансових інструментів, притаманних ринковій економіці.

Стаття 67. Фінансові ресурси територіальної громади

До складу фінансових ресурсів територіальної громади (місцеві фінанси) входять:

– міський бюджет;

– фінансові ресурси підприємств, організацій та установ комунальної форми власності;

– інші фінансові ресурси, не заборонені законодавством.

Стаття 68. Повноваження щодо фінансових зобов’язань

1. Міська рада бере на себе зобов’язання щодо виплати коштів на здійснення інвестицій та заходів, спрямованих на їх залучення, лише в тому випадку, якщо це передбачено положеннями Бюджетного кодексу України.

2. Обсяги фінансових зобов’язань розраховуються відповідно до бюджетного законодавства.

3. У виняткових випадках розрахунок зобов’язань може здійснюватися на весь період реалізації інвестиційного проєкту. Міська рада бере на себе такі зобов’язання лише за умов наявності виважених та переконливих розрахунків, які свідчать про те, що обсяги зазначених зобов’язань не несуть загрози щодо розбалансування бюджетів наступних років.

Стаття 69. Фінансово-кредитні установи

З метою забезпечення процесів розвитку територіальної громади міська рада відповідно до чинного законодавства може утворювати фінансово-кредитні установи.

Стаття 70. Місцеві запозичення та гарантії

Місцеві запозичення – операції, пов’язані з отриманням міським бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, за якими виникають боргові зобов’язання міської ради.

Місцеві запозичення здійснюються через укладання договорів щодо отримання позик, кредитів; випуск облігацій внутрішніх та зовнішніх місцевих позик.

Рішення щодо отримання кредиту чи випуску облігацій місцевої позики приймає міська рада щодо кожного випадку окремо.

Місцеві гарантії надаються за рішенням міської ради для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України, що належать до комунального сектора економіки, розташованого на території м. Дніпра, та здійснюють на цій території реалізацію інвестиційних проєктів, метою яких є розвиток комунальної інфраструктури або впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Місцеві гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом.

Місцеві гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти міського бюджету (крім боргових зобов’язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій).

Стаття 71. Фінанси комунальних підприємств

1. Фінанси підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, є складовою частиною її фінансової системи.

2. Комунальні підприємства мають самостійні фінансові баланси, їх рахунки не об’єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування.

3. До фінансової системи територіальної громади входять також дочірні підприємства, засновані підприємствами, що перебувають у комунальній власності територіальної громади.

4. Органи місцевого самоврядування запроваджують передові принципи та технології з управління фінансами комунальних підприємств, а також налагоджують надійні механізми контролю та координації діяльності всіх суб’єктів, засновниками яких вони виступають. Діяльність комунальних підприємств та суб’єктів господарської діяльності з майновою часткою, що належить цим підприємствам, повинна спрямовуватися на забезпечення інтересів та задоволення потреб територіальної громади.

5. Комунальні підприємства перебувають у рівних, зокрема фінансових, умовах щодо інших господарюючих суб’єктів.

6. Фінанси підприємств комунальної власності як важливий інструмент розвитку комунальної інфраструктури міста не можуть вилучатися до бюджету міста на поточні потреби.

7. У процесі підготовки бюджету наступного року органи місцевого самоврядування повинні визначати найбільш оптимальні форми поєднання механізмів рентабельного функціонування підприємств комунального сектора із соціальною політикою, що впроваджується міською владою.

8. Органи місцевого самоврядування планують фінансову діяльність суб’єктів комунальної власності з урахуванням заходів з бюджетної підтримки міських систем охорони здоров’я, освіти, культури, громадського транспорту та інших важливих напрямів соціальної сфери.

РОЗДІЛ Х. БЮДЖЕТ МІСТА

Стаття 72. Загальні засади формування бюджету міста

Бюджет м. Дніпра – це основний фінансовий план формування та використання фінансових ресурсів міста для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються виконавчими органами міської та районних у місті рад (у разі їх створення).

Зведений бюджет міста Дніпра включає показники міського бюджету та 8 бюджетів районів у місті, що входять до його складу. Дніпровська міська рада та районні у місті ради (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують та виконують міський бюджет та бюджети районів у місті.

Самостійність міського бюджету та бюджетів районів у місті забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України.

Склад доходів та видатків районних у місті бюджетів визначається міською радою відповідно до повноважень, переданих районним у місті радам (у разі їх створення).

Бюджет міста формується на засадах та принципах Бюджетного кодексу України відповідно до чинного законодавства України та складається з надходжень до бюджету міста і видатків бюджету для забезпечення завдань і функцій органів місцевого самоврядування, для виконання власних і делегованих повноважень. Територіальна громада міста не відповідає за бюджетні зобов’язання інших територіальних громад, а також за бюджетні зобов’язання держави коштами бюджету міста.

Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання бюджету міста не допускається, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Стаття 73. Місцеві податки і збори

Міська рада в межах своїх повноважень приймає рішення про встановлення місцевих податків та зборів, у тому числі щодо надання пільг по них відповідно до Податкового кодексу України.

Стаття 74. Особливості дохідної та видаткової частин бюджету

Структура бюджету міста передбачає поділ всіх доходів і видатків бюджету на загальний та спеціальний фонди.

Складовою частиною спеціального фонду бюджету є бюджет розвитку, головною метою формування якого є фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності міської ради.

Доходи бюджету міста формуються як за рахунок власних джерел (місцеві податки і збори, відрахування частини прибутку комунальних підприємств, доходи від управління майном, що належить територіальній громаді), так і за рахунок закріплених у встановленому порядку законодавством України чи розподілених з Державного бюджету України загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Видатки бюджету міста формуються на засадах поділу видатків на два напрями: видатки для виконання власних повноважень і видатки для виконання делегованих повноважень.

Кошти бюджету міста спрямовуються на фінансування діяльності виконавчих органів міської та районних у місті рад (у разі їх створення), установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також на фінансування заходів галузевих програм, що затверджені міською радою та районними у місті радами.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програми економічного і соціального розвитку міста; виконання інвестиційних проєктів; будівництво і придбання житла окремим категоріям громадян відповідно до законодавства; будівництво та розвиток мережі метрополітену; придбання вагонів для комунального електротранспорту; розвиток дорожнього господарства; придбання автомобілів швидкої медичної допомоги; природоохоронні заходи; інші заходи, пов’язані з розширеним відтворенням.

Крім бюджету розвитку, до спеціального фонду міського бюджету включається і цільовий фонд, який створила міська рада. Джерела формування цільового фонду та порядок використання коштів цільового фонду визначаються окремим рішенням міської ради.

Стаття 75. Затвердження бюджету міста

Міський бюджет та бюджети районів у місті (у разі їх створення) затверджуються рішеннями міської ради та районних у місті рад до 25 грудня року, що передує плановому.

Рішеннями про бюджет на відповідний рік визначаються загальна сума доходів, видатків та кредитування бюджету, граничний обсяг дефіциту (профіциту) бюджету в наступному бюджетному періоді і місцевого боргу на кінець наступного бюджетного періоду; граничний обсяг надання місцевих гарантій; доходи бюджету за бюджетною класифікацією; фінансування бюджету за бюджетною класифікацією; бюджетні призначення головним розпорядникам коштів бюджету з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку; бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів; розмір оборотного залишку коштів міського бюджету; перелік захищених видатків бюджету та додаткові положення, що регламентують виконання міського бюджету.

Стаття 76. Внесення змін до бюджету

Рішення міської ради та районних у місті рад (у разі їх створення) про внесення змін до міського бюджету та бюджетів районів у місті ухвалюються на підставі офіційних висновків фінансових органів про перевиконання або недовиконання дохідної частини загального фонду бюджету, про обсяги залишків коштів загального та спеціального фондів (крім власних надходжень бюджетних установ) бюджету; у разі необхідності перерозподілу бюджетних призначень між головними розпорядниками коштів і бюджетними програмами за наявності відповідних обґрунтувань та в інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 77. Особливості формування надходжень та здійснення витрат бюджету у разі несвоєчасного прийняття рішення про бюджет

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийняті рішення про міський бюджет та бюджети районів у місті, виконавчі органи міської ради та районних у місті рад (у разі їх створення) мають право здійснювати витрати бюджету лише на цілі, визначені у рішенні про бюджет на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проєкті рішення про бюджет на наступний бюджетний період, схваленому виконкомами міської ради та районних у місті рад (у разі їх створення) і поданому на розгляд міської ради та районних у місті рад (у разі їх створення).

При цьому щомісячні бюджетні асигнування міського бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, установлених рішенням про бюджет на попередній бюджетний період.

До прийняття рішення про бюджет на поточний бюджетний період забороняється здійснювати капітальні видатки і надавати кредити з бюджету (крім випадків, пов’язаних із виділенням коштів з резервного фонду та проведенням видатків за рахунок трансфертів з державного бюджету), а також здійснювати запозичення та надавати гарантії.

Стаття 78. Звіт про виконання бюджету

Звіти про виконання міського бюджету та бюджетів районів у місті затверджуються міською радою та районними у місті радами (у разі їх створення) у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду.

Рішення про звіт про виконання бюджету за відповідний звітний період та пояснювальна записка до нього оприлюднюється не пізніше 01 березня року, що настає за звітним, у друкованому засобі масової інформації, визначеному міською радою, та на офіційному вебсайті Дніпровської міської ради.

Публічне представлення інформації про бюджет здійснюється щорічно до 20 березня року, що настає за звітним. Інформація про час і місце публічного представлення звітів публікується разом з інформацією про виконання бюджету.

РОЗДІЛ XI

МАЙНО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 79. Право комунальної власності

1. До комунальної власності належать рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, цінні папери, частки в майні підприємств, товариств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

2. Реалізація майнових прав територіальною громадою відбувається на засадах:

– здійснення органами місцевого самоврядування заходів з капіталізації майна;

– використання органами місцевого самоврядування з метою залучення в обіг майна територіальної громади усіх видів фінансових інструментів, визначених чинним законодавством;

– переведення на корпоративні засади процесів управління майновими об’єктами;

– запровадження системи контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу, оренди та передачі в користування майна комунальної власності.

3. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Стаття 80. Порядок користування та розпорядження об’єктами нерухомого майна територіальної громади

1. Об’єкти нерухомості комунальної власності, введені в експлуатацію з метою забезпечення конституційних прав та мінімальних соціальних потреб членів територіальної громади, використовуються за призначенням.

2. У разі наявності вільних площ, а також з метою отримання додаткових коштів визначений міською радою єдиний орендодавець комунального нерухомого майна у встановленому порядку може передавати об’єкти нерухомого майна в оренду при дотриманні інших нормативних та технічних умов.

3. Органи місцевого самоврядування відповідно до наданих повноважень і в порядку, встановленому законом, здійснюють усі передбачені законодавством майнові операції з розпорядження нерухомим майном.

4. Органи місцевого самоврядування та балансоутримувачі об’єктів нерухомого майна здійснюють облік та регулярну перевірку стану об’єктів нерухомості комунальної власності.

5. Органи місцевого самоврядування та балансоутримувачі об’єктів нерухомого майна повинні забезпечити ефективний контроль за виконанням угод і договорів купівлі-продажу, оренди, передачі у користування та у відповідних випадках своєчасно ініціювати питання повернення майна в комунальну власність.

Стаття 81. Комунальні підприємства

1. Міська рада для здійснення управління об’єктами комунальної власності територіальної громади, виконання робіт, надання послуг та реалізації інших функцій для задоволення потреб територіальної громади може створювати комунальні підприємства.

2. Комунальними підприємствами вважаються підприємства, засновані на власності територіальної громади.

3. Комунальні підприємства мають виконувати своє громадське призначення, підтримувати соціальну спрямованість цінової політики, а також стимулювати економічну діяльність.

4. Діяльність комунальних підприємств відбувається відповідно до їх статутів, що затверджуються рішенням міської ради за поданням уповноваженого органу, до сфери управління якого входить підприємство.

5. Керівник комунального підприємства призначається та звільняється з посади розпорядженням міського голови. При наймі керівника підприємства з ним обов’язково укладається трудовий контракт, в якому визначаються строк найму, права, обов’язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за згодою сторін. Усі майнові операції, питання розподілу прибутків та процеси затвердження фінансових звітів комунальних підприємств врегульовуються рішенням міської ради, крім випадків, передбачених їх статутами.

6. Припинення діяльності комунального підприємства здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством.

Стаття 82. Управління корпоративними правами територіальної громади

1. Органи місцевого самоврядування вживають заходів щодо закріплення в статутах підприємств з майновою участю територіальної громади положень, що враховують вимоги Статуту.

2. Правомочності щодо участі в управлінні господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є частка (акції) територіальної громади, можуть здійснюватися згідно з правами та обов’язками, визначеними договором доручення з управління корпоративними правами територіальної громади.

3. Здійснення оцінки корпоративних прав територіальної громади відбувається в установленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства України.

Стаття 83. Нагромадження майна та майнових прав. Відчуження майна та майнових прав. Новітні форми реалізації майнових прав територіальної громади

1. Виконавчі органи міської ради відстежують процеси переходу прав власності на майнові об’єкти або права, що належали чи згідно з чинним законодавством мали належати територіальній громаді, або якщо з’ясування права власності на ці об’єкти і майнові права остаточно не відбулося.

2. Органи місцевого самоврядування здійснюють придбання майна та майнових прав в обсягах, необхідних для виконання власних повноважень та розвитку територіальної громади.

3. Майнові об’єкти та права можуть відчужуватись у випадках:

– якщо вони не потрібні з огляду на надання громадських послуг;

– якщо необхідно сприяти утворенню приватної власності, процесам розвитку підприємництва та конкуренції;

– якщо існує потреба в отриманні коштів на виконання завдань, що вважаються пріоритетними для потреб територіальної громади;

– якщо необхідно забезпечити нагальні потреби територіальної громади або частини жителів міста;

– якщо їх діяльність або їх утримання наносить збитків, або майнові права не забезпечують необхідний вплив на виробничі та підприємницькі процеси;

– якщо необхідно заснувати іншу майнову структуру.

4. Питання щодо нагромадження і відчуження майна та майнових прав регулярно вносяться на розгляд органів місцевого самоврядування.

5. Органи місцевого самоврядування розробляють та запроваджують новітні форми реалізації майнових прав та майнового менеджменту, що базуються на:

– економічному стимулюванні працівників;

– використанні можливостей чинного законодавства з питань діяльності господарських товариств.

РОЗДІЛ ХIІ

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 Стаття 84. Порядок прийняття і реєстрації Статуту

1. Статут приймається на пленарному засіданні міської ради більшістю голосів депутатів від загального складу міської ради.

2. Статут набуває чинності з дня його державної реєстрації в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Стаття 85. Порядок внесення змін до Статуту

1. Зміни до Статуту приймаються міською радою більшістю голосів депутатів від загального складу міської ради.

2. Право на внесення проєктів змін до Статуту мають міський голова, виконавчий комітет міської ради, депутати міської ради, постійні комісії міської ради, загальні збори громадян. Відповідні зміни до Статуту вносяться також міською радою за результатами місцевого референдуму.

3. Рішення про внесення змін до Статуту приймається міською радою не пізніше 3 місяців після подання проєктів змін.

4. Про внесення змін до Статуту міський голова у п’ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію Статуту.

Стаття 86. Контроль за виконанням Статуту та його зберігання

1. Контроль за виконанням Статуту здійснюють міська рада, міський голова, інші органи і особи в порядку, передбаченому Статутом і чинним законодавством України.

2. Статут у двох ідентичних примірниках зберігається у Дніпровського міського голови та в Дніпровській міській раді.